ночниця
Ночни́ця, -ці
ж.
1) = нічниця 3. Нате вам ночниці, оддайте нам сонниці. Грин. І. 29. КС. 1883. VII. 588.
2) Летучая мышь.
3) Сказочная слѣпая птица, которую водить малая птичка; въ лѣтнюю ночь ночни́ця жалобно кричить. Драг. 10.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ночниця — ночни́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови