ночувальник

Ночувальник, -ка

м. Ночлежникъ, ночевальщикъ. Конст. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ночувальник — ночува́льник іменник чоловічого роду, істота розм. Орфографічний словник української мови
  2. ночувальник — -а, ч., діал. Нічліжник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ночувальник — НОЧУВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що нічліжа́нин. Рідкі таврійські села переповнені заробітчанським людом, в кожнім дворі уже застанеш ночувальників (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  4. ночувальник — НОЧУВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що нічліжа́нин. Рідкі таврійські села переповнені заробітчанським людом, в кожнім дворі уже застанеш ночувальників (Гончар, Таврія, 1952, 23). Словник української мови в 11 томах