ночувальник

ночува́льник

іменник чоловічого роду, істота

розм.

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ночувальник — -а, ч., діал. Нічліжник. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. ночувальник — НОЧУВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що нічліжа́нин. Рідкі таврійські села переповнені заробітчанським людом, в кожнім дворі уже застанеш ночувальників (О. Гончар). Словник української мови у 20 томах
  3. ночувальник — НОЧУВА́ЛЬНИК, а, ч., розм. Те саме, що нічліжа́нин. Рідкі таврійські села переповнені заробітчанським людом, в кожнім дворі уже застанеш ночувальників (Гончар, Таврія, 1952, 23). Словник української мови в 11 томах
  4. ночувальник — Ночувальник, -ка м. Ночлежникъ, ночевальщикъ. Конст. у. Словник української мови Грінченка