нузда
Нузда, -ди
ж. Узда. ум. нузде́чка. Пан і посадить його верхи на свої коліна... а воно тільки: «но, косю, но!..» та за панові вуси й візьметься, наче за нуздечку. О. 1862. X. 5.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me