1. Словник української мови Грінченка

нужний

Нужний, -а, -е

1) Изможденный, истомленный.

2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Нужний — Ну́жний прізвище Орфографічний словник української мови
  2. нужний — -а, -е, діал. 1》 Натомлений, змучений. 2》 Зовсім бідний, нужденний. Великий тлумачний словник сучасної мови