нужний ну́жний -а, -е, діал. 1》 Натомлений, змучений. 2》 Зовсім бідний, нужденний. Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me нуждуватися нужник Значення в інших словниках Нужний — Ну́жний прізвище Орфографічний словник української мови нужний — Нужний, -а, -е 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному. Словник української мови Грінченка
Значення в інших словниках Нужний — Ну́жний прізвище Орфографічний словник української мови нужний — Нужний, -а, -е 1) Изможденный, истомленный. 2) = нуждений і. Горе мені нужному, що я винен кожному. Словник української мови Грінченка