1. Словник української мови Грінченка

нум

Нум, нумо, нумте

(мн.), меж. Ну, станемъ, давайте. Нумо, браття, нумо, товариство, нумо коні сідлайте! Грин. III. 603. Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо! н. п. Нум, діти, паску їсти! Ном. № 593. Он де, братці, сидить кравець на дубі. Ох, нумте, братці, як би його достати. Рудч. Ск. І. 6.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. нум — нум частка незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
  2. нум — НУМО (!), нуте, нуте ж, нумте, нумте ж, нумо ж, нубо, нубо ж, ок. ну бо. Словник синонімів Караванського
  3. нум — див. примушувати Словник синонімів Вусика
  4. нум — виг., рідко. Те саме, що нумо I. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. нум — НУМ, виг., рідко. Те саме, що ну́мо¹. Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись. Дякою нас тоді люди згадають – Нум же! До праці берись! (Б. Грінченко); [Пріся:] І справді, сестри, – нум варити пиво! (І. Кочерга). Словник української мови у 20 томах
  6. нум — Нум, ну́мо, ну́те; виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. нум — НУМ, виг., рідко. Те саме, що ну́мо¹. Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись. Дякою нас тоді люди згадають — Нум же! До праці берись! (Гр., І, 1963, 6); [Пріся:] І справді, сестри, — нум варити пиво! (Коч., П’єси, 1951, 119). Словник української мови в 11 томах