нум

Значення в інших словниках

1. нум — нум частка незмінювана словникова одиниця рідко Орфографічний словник української мови
2. нум — НУМО (!), нуте, нуте ж, нумте, нумте ж, нумо ж, нубо, нубо ж, ок. ну бо. Словник синонімів Караванського
3. нум — див. примушувати Словник синонімів Вусика
4. нум — виг., рідко. Те саме, що нумо I. Великий тлумачний словник сучасної мови
5. нум — Нум, ну́мо, ну́те; виг. Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. нум — НУМ, виг., рідко. Те саме, що ну́мо¹. Праця не згине між людьми даремне: Сонце засвітить колись. Дякою нас тоді люди згадають — Нум же! До праці берись! (Гр., І, 1963, 6); [Пріся:] І справді, сестри, — нум варити пиво! (Коч., П’єси, 1951, 119). Словник української мови в 11 томах
7. нум — Нум, нумо, нумте (мн.), меж. Ну, станемъ, давайте. Нумо, браття, нумо, товариство, нумо коні сідлайте! Грин. III. 603. Нумо, діти, нумо, нумо припильнуймо! н. п. Нум, діти, паску їсти! Ном. № 593. Он де, братці, сидить кравець на дубі. Ох, нумте, братці, як би його достати. Рудч. Ск. І. 6. Словник української мови Грінченка