обашлувати
Обашлувати, -лую, -єш
гл. Пообѣщать, дать обѣтъ. Батько обашлував синові теля на господарство. Рк. Левиц. Я обашлував на церкву хоругов зробити.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обашлувати — ОБАШЛУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., кого, що і з інфін., діал. Пообіцяти. Батько обашлував синові теля на господарство (Сл. Б. Грінченка); // Дати обітницю. Я обашлував на церкву хоругов зробити (Сл. Б. Грінченка). Словник української мови у 20 томах