оббілити

Оббілити, -лю, -лиш

гл. Оббѣлить, сдѣлать бѣлымъ. Біленькая черемшина чи всі луги оббілила. н. п. Васильк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббілити — оббіли́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оббілити — див. оббілювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббілити — ОББІЛИ́ТИ див. оббі́лювати. Словник української мови у 20 томах
  4. оббілити — МА́ЗАТИ (покривати шаром чогось рідкого або жирного; укривати шаром глини), МАСТИ́ТИ, ЗМА́ЩУВАТИ, ЗМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЗУВАТИ, ОБМА́ЩУВАТИ, ВИМА́ЗУВАТИ, ВИМА́ЩУВАТИ, ШМАРУВА́ТИ (ОБШМАРО́ВУВАТИ) (взагалі щось чим-небудь); МА́СЛИТИ (маслом); НАМА́ЗУВАТИ... Словник синонімів української мови
  5. оббілити — Оббіли́ти, див. оббі́лювати Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. оббілити — ОББІЛИ́ТИ див. оббі́лювати. Словник української мови в 11 томах