оббігти
Оббіга́ти, -га́ю, -єш
сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл.
1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. МВ. (О. 1862. III. 61). Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. МВ. ІІ. 88.
2) Стекать, стечь, сбѣжать. Вибілила хату, — дощ пішов, вона й оббігла, і вп'ять руда.
3) Обходить, обойти, избѣгать. Тебе лихі сусіде оббігали. К. МХ. 14. Люде (його) оббігають. Г. Барв. 516.
---------------
Оббігати, -гаю, -єш
гл. Оббѣгать. Усіх подруг сьогодні оббігала, — заполочі хотіла позичити. Харьк.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббігти — оббі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- оббігти — [оуб':ігтие] об':іжу, об':іжиш, об':іжиемо, об':іжиете; мин. оуоб':іг, оуб':ігла; нак. об':іжи, об':іж'іт' Орфоепічний словник української мови
- оббігти — див. оббігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббігти — ОББІ́ГТИ див. оббіга́ти. Словник української мови у 20 томах
- оббігти — оббі́гти / оббіга́ти очи́ма (о́ком, по́глядом). 1. кого, що. Швидко оглянути кого-, що-небудь. Хутко очима оббіг натовп (А. Головко); Він швидко оббіг очима велосипед (А. Хорунжий); Вдова оббігла все оком, .. усміхнулась (В. Фразеологічний словник української мови
- оббігти — ОББІ́ГАТИ (швидко ходячи, бігаючи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох), ОББІ́ГТИ розм., ОБГАНЯ́ТИ розм., ОБГАСА́ТИ розм., ОБЛІТА́ТИ підсил. розм., ОБЛЕТІ́ТИ підсил. розм., ЗБІ́ГАТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
- оббігти — Оббі́гти, оббіжу́, оббіжи́ш, -жа́ть; оббіжи́, оббіжі́ть і обі́гти, обіжу́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оббігти — ОББІ́ГТИ див. оббіга́ти. Словник української мови в 11 томах