1. Орфоепічний словник української мови

оббігти

оббі́гти

[оуб':ігтие]

об':іжу, об':іжиш, об':іжиемо, об':іжиете; мин. оуоб':іг, оуб':ігла; нак. об':іжи, об':іж'іт'

Джерело: Орфоепічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оббігти — оббі́гти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оббігти — див. оббігати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оббігти — ОББІ́ГТИ див. оббіга́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. оббігти — оббі́гти / оббіга́ти очи́ма (о́ком, по́глядом). 1. кого, що. Швидко оглянути кого-, що-небудь. Хутко очима оббіг натовп (А. Головко); Він швидко оббіг очима велосипед (А. Хорунжий); Вдова оббігла все оком, .. усміхнулась (В. Фразеологічний словник української мови
  5. оббігти — ОББІ́ГАТИ (швидко ходячи, бігаючи, побувати в багатьох місцях, відвідати багатьох), ОББІ́ГТИ розм., ОБГАНЯ́ТИ розм., ОБГАСА́ТИ розм., ОБЛІТА́ТИ підсил. розм., ОБЛЕТІ́ТИ підсил. розм., ЗБІ́ГАТИСЯ заст. Словник синонімів української мови
  6. оббігти — Оббі́гти, оббіжу́, оббіжи́ш, -жа́ть; оббіжи́, оббіжі́ть і обі́гти, обіжу́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оббігти — ОББІ́ГТИ див. оббіга́ти. Словник української мови в 11 томах
  8. оббігти — Оббіга́ти, -га́ю, -єш сов. в. оббігти, -біжу, -жи́ш, гл. 1) Обѣгать, обѣжать. Переймає мене і оббігти не пускає. МВ. (О. 1862. III. 61). Андрійко село оббіжить, вернеться червоний, сміючись, пустуючи. МВ. ІІ. 88. 2) Стекать, стечь, сбѣжать. Словник української мови Грінченка