оббілений
оббі́лений
[оуб':ілеинией]
м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і
Джерело:
Орфоепічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оббілений — оббі́лений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- оббілений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до оббілити. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оббілений — ОББІ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до оббіли́ти. Одна хата не оббілена, не вкрита шкереберть стоїть на пустинні (Панас Мирний); Її хата – звичайна хата селянська з призьбою, коло вікон оббілена (О. Кобилянська). Словник української мови у 20 томах
- оббілений — Оббі́лений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оббілений — ОББІ́ЛЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до оббіли́ти. Її хата — звичайна хата селянська з призьбою, коло вікон оббілена (Коб., І, 1956, 473). Словник української мови в 11 томах