обгородити

Обгородити

см. обгороджувати.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгородити — обгороди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обгородити — див. обгороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обгородити — ОБГОРОДИ́ТИ див. обгоро́джувати. Словник української мови у 20 томах
  4. обгородити — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
  5. обгородити — ОБГОРОДИ́ТИ див. обгоро́джувати. Словник української мови в 11 томах