обгородити
Обгородити
см. обгороджувати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обгородити — обгороди́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обгородити — див. обгороджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обгородити — ОБГОРОДИ́ТИ див. обгоро́джувати. Словник української мови у 20 томах
- обгородити — ОБГОРО́ДЖУВАТИ (ОГОРО́ДЖУВАТИ) (споруджувати, ставити огорожу навколо чого-небудь), ОБНО́СИТИ, ОБВО́ДИТИ, ОТО́ЧУВАТИ, ОБСТАВЛЯ́ТИ, ОТОЧА́ТИ рідше, ОБКИДА́ТИ рідше, ОБЦАРКО́ВУВАТИ діал., ОБДАВА́ТИ діал. Словник синонімів української мови
- обгородити — ОБГОРОДИ́ТИ див. обгоро́джувати. Словник української мови в 11 томах