обгородитися
Обгороди́тися, -джу́ся, -дишся
гл.
1) Окружить плетнемъ, заборомъ свой дворъ, огородъ.
2) О лунѣ, солнцѣ: быть окруженнымъ туманнымъ сіяніемъ. Зійшов місяць із зорею та й обгородився. Мет. 329. Як місяць або сонце обгорожено кругом, — буде лютий мороз, а влітку вітер. Грин. І. 254.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обгородитися — обгороди́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обгородитися — див. обгороджуватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обгородитися — ОБГОРОДИ́ТИСЯ див. обгоро́джуватися. Словник української мови у 20 томах
- обгородитися — ОБГОРОДИ́ТИСЯ див. обгоро́джуватися. Словник української мови в 11 томах