1. Словник української мови Грінченка

обгортати

Обгорта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. обгорну́ти, -ну́, -неш, гл.

1) Обворачивать, обвертывать, обвернуть, обматывать, обмотать, укрыть кругомъ. Обгорнув його плащаницею. Єв. Мр. XV. 46. Обгорнула дитину ряденцем.

2) Окучивать, окучить (растеніе). З неділі треба картоплю обгортати. Харьк.

3) Обкладывать, обложить, окружать, окружить, облегать, облечь, обнять. Обгорни горщик жаром. Черниг. Небо хмари обгорнули. Обгорнуто таборами Єрусалим. Єв. Л. XXI. 20. Обгорнули наливайців леєстровиками. К. Досв. 8. Ще більший жаль об горнув його. Н. Вол. у. Сміх мене обгортає. Ном. № 12297. І обгорнули мене думки та гадки. Федьк.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгортати — обгорта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обгортати — I завивати, загортати, закутувати, закушкувати, запинати, кушкати, обкутувати, обповивати, обтулювати, огортати, оповивати, пеленати, перекутувати, переповивати, повивати, сповивати, угортати, укутувати, утушковувати, утушкувати Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
  3. обгортати — -аю, -аєш, недок., обгорнути, -горну, -горнеш, док., перех. 1》 чим, у що і без додатка. 2》 тільки недок. Доладно, щільно облягати, обтягувати (про одяг, вбрання). || Те саме, що прикривати 1). 3》 Те саме, що обіймати 1). 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обгортати — ОБГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., кого, що. 1. чим, у що і без дод. Покривати, обвиваючи, обмотуючи кругом, з усіх боків. Він обгортав кожну свічку хусточкою і подавав о. Артемієві (І. Словник української мови у 20 томах
  5. обгортати — обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком, су́мом і т. ін.). Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т. ін. Не несли вони (дні) у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою .. Фразеологічний словник української мови
  6. обгортати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше... Словник синонімів української мови
  7. обгортати — ОБГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. чим, у що і без додатка. Покривати, обвиваючи, обмотуючи кругом, з усіх боків. Він обгортав кожну свічку хусточкою і подавав о. Артемієві (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах