1. Фразеологічний словник української мови

обгортати

обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком, су́мом і т. ін.). Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т. ін. Не несли вони (дні) у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою .. Топтали мою єдину надію (Панас Мирний); Вдруге осиротів Левко. Того, першого, ганебного сирітства він не знав. А друге огорнуло серце важким смутком (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) по́лум’ям обгорну́ло / обгорта́є кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув сильне збентеження, хвилювання і т. ін. Мене мов полум’ям обгорнуло, і я витріщив очі. Чи я був справді такий короткозорий, що не бачив відразу того, за чим так тужливо визирав і дожидав? (О. Кобилянська).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгортати — обгорта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обгортати — I завивати, загортати, закутувати, закушкувати, запинати, кушкати, обкутувати, обповивати, обтулювати, огортати, оповивати, пеленати, перекутувати, переповивати, повивати, сповивати, угортати, укутувати, утушковувати, утушкувати Фразеологічні синоніми... Словник синонімів Вусика
  3. обгортати — -аю, -аєш, недок., обгорнути, -горну, -горнеш, док., перех. 1》 чим, у що і без додатка. 2》 тільки недок. Доладно, щільно облягати, обтягувати (про одяг, вбрання). || Те саме, що прикривати 1). 3》 Те саме, що обіймати 1). 4》 перен. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обгортати — ОБГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., кого, що. 1. чим, у що і без дод. Покривати, обвиваючи, обмотуючи кругом, з усіх боків. Він обгортав кожну свічку хусточкою і подавав о. Артемієві (І. Словник української мови у 20 томах
  5. обгортати — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше... Словник синонімів української мови
  6. обгортати — ОБГОРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБГОРНУ́ТИ, горну́, го́рнеш, док., перех. 1. чим, у що і без додатка. Покривати, обвиваючи, обмотуючи кругом, з усіх боків. Він обгортав кожну свічку хусточкою і подавав о. Артемієві (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  7. обгортати — Обгорта́ти, -та́ю, -єш сов. в. обгорну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Обворачивать, обвертывать, обвернуть, обматывать, обмотать, укрыть кругомъ. Обгорнув його плащаницею. Єв. Мр. XV. 46. Обгорнула дитину ряденцем. 2) Окучивать, окучить (растеніе). Словник української мови Грінченка