1. Фразеологічний словник української мови

обгорнути

обгорта́ти (огорта́ти) / обгорну́ти (огорну́ти) ду́шу (се́рце) ту́гою (сму́тком, су́мом і т. ін.). Викликати переживання, душевні страждання, неспокій і т. ін. Не несли вони (дні) у моє серце ніякої одради, нічого доброго, а обгортали душу тугою .. Топтали мою єдину надію (Панас Мирний); Вдруге осиротів Левко. Того, першого, ганебного сирітства він не знав. А друге огорнуло серце важким смутком (З газети).

як (мов, ні́би і т. ін.) по́лум’ям обгорну́ло / обгорта́є кого, безос. Хтось дуже вражений чимсь, раптом відчув сильне збентеження, хвилювання і т. ін. Мене мов полум’ям обгорнуло, і я витріщив очі. Чи я був справді такий короткозорий, що не бачив відразу того, за чим так тужливо визирав і дожидав? (О. Кобилянська).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обгорнути — обгорну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обгорнути — [обгоурнутие] -гоурну, -горнеиш; нак. -горни, -гоурн'іт' Орфоепічний словник української мови
  3. обгорнути — див. обгортати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обгорнути — ОБГОРНУ́ТИ див. обгорта́ти. Словник української мови у 20 томах
  5. обгорнути — ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше... Словник синонімів української мови
  6. обгорнути — ОБГОРНУ́ТИ див. обгорта́ти. Словник української мови в 11 томах
  7. обгорнути — Обгорнути, -ся см. обгортати, -ся. Словник української мови Грінченка