обгуркати
Обгуркати, -каю, -єш
гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола. Могил. у.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me