обгуркати

Обгуркати, -каю, -єш

гл. Обвалить, оббить, производя ударами сотрясеніе. Та ще тут буде роботи (стіни обмазувати) скрізь, бо як почнуть бляхарі свою роботу, то геть обгуркають не то в середині — і з окола. Могил. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me