1. Словник української мови Грінченка

обдаряти

Обдаряти, -ря́ю, -єш

сов. в. обдари́ти, -рю́, -риш, гл. = обдаровувати, обдарувати. Левиц. І. 44. Ой підіте, скриню одімкніте, подарочки та й заберіте, усіх бояр та й обдаріте. Грин. III. 482.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдаряти — обдаря́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обдаряти — -яю, -яєш, недок., обдарити, -дарю, -дариш, док., перех., рідко. Те саме, що обдаровувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обдаряти — ОБДАРЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОБДАРИ́ТИ, дарю́, да́риш, док., кого, що чим і без дод., рідко. Те саме, що обдаро́вувати. Як же їх [молодих] обдарили подарками [подарунками].. Словник української мови у 20 томах
  4. обдаряти — ДАРУВА́ТИ кому що (передавати у власність безкоштовно), ДАРИ́ТИ розм., ПРЕЗЕНТУВА́ТИ заст., розм.; ДАВА́ТИ, ПІДНО́СИТИ (перев. із сл. подарунок, дар тощо); ОБДАРО́ВУВАТИ, ЗАДАРО́ВУВАТИ, ОЗОЛО́ЧУВАТИ (ОБЗОЛО́ЧУВАТИ) розм., ОБДАРЯ́ТИ розм., ОБДАВА́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. обдаряти — ОБДАРЯТИ, яю, яєш, недок., ОБДАРИТИ, дарю, дарит, док., перех., рідко. Те саме, що обдаровувати. Як же їх [молодих] обдарили подарками.. Словник української мови в 11 томах