1. Словник української мови Грінченка

обдряпувати

Обдря́пувати, -пую, -єш

сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать. Харьк. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдряпувати — обдря́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обдряпувати — -ую, -уєш, недок., обдряпати, -аю, -аєш, док., перех. Зачіпаючись об що-небудь гостре, колюче, пошкоджувати в багатьох місцях подряпинами (шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); обдирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обдряпувати — ОБДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Зачіпаючись об що-небудь гостре, колюче, пошкоджувати в багатьох місцях подряпинами (шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); обдирати. Словник української мови у 20 томах
  4. обдряпувати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
  5. обдряпувати — ОБДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. Зачіпаючись об що-небудь гостре, колюче, пошкоджувати в багатьох місцях подряпинами (шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); обдирати. Словник української мови в 11 томах