1. Словник української мови в 11 томах

обдряпувати

ОБДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., перех. Зачіпаючись об що-небудь гостре, колюче, пошкоджувати в багатьох місцях подряпинами (шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); обдирати.

Кинулася [Левантина] бігти, збиваючи до крові ноги, обдряпуючи собі гілками руки, обличчя (Гр., II, 1963, 293);

Коли яка [курка] одіб’ється од рук та почне нестись попід густою дерезою, обдряпає собі баба руки, і одіж, і вид, поки знайде неслухняну (Дн. Чайка, Тв., 1960, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обдряпувати — обдря́пувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обдряпувати — -ую, -уєш, недок., обдряпати, -аю, -аєш, док., перех. Зачіпаючись об що-небудь гостре, колюче, пошкоджувати в багатьох місцях подряпинами (шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); обдирати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обдряпувати — ОБДРЯ́ПУВАТИ, ую, уєш, недок., ОБДРЯ́ПАТИ, аю, аєш, док., кого, що. Зачіпаючись об що-небудь гостре, колюче, пошкоджувати в багатьох місцях подряпинами (шкіру, поверхню чого-небудь і т. ін.); обдирати. Словник української мови у 20 томах
  4. обдряпувати — ДРЯ́ПАТИ (чіпляти, шкребти чимсь гострим, твердим якусь поверхню, часто залишаючи подряпини), ШКРЯ́БАТИ, ДРЯ́ПАТИСЯ, ДЕ́РТИ розм., ДРА́ТИ розм., СКОРО́ДИТИ розм.; РОЗДРЯ́ПУВАТИ, РОЗДИРА́ТИ, ОБДИРА́ТИ (робити глибокі подряпини — перев. на шкірі). — Док. Словник синонімів української мови
  5. обдряпувати — Обдря́пувати, -пую, -єш сов. в. обдряпати, -паю, -єш, гл. Оцарапывать, оцарапать; обдирать, ободрать. Харьк. у. Словник української мови Грінченка