обеззубіти
Обеззубіти, -бію, -єш
гл. Лишиться зубовъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обеззубіти — обеззу́біти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обеззубіти — -ію, -ієш, док., розм. Втратити зуби. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обеззубіти — ОБЕЗЗУ́БІТИ, ію, ієш, док., розм. Втратити зуби. Словник української мови у 20 томах
- обеззубіти — Обеззу́біти, -бію, -бієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- обеззубіти — ОБЕЗЗУ́БІТИ, ію, ієш, док., розм. Втратити зуби. Словник української мови в 11 томах