обеззубіти

Обеззубіти, -бію, -єш

гл. Лишиться зубовъ.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обеззубіти — обеззу́біти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обеззубіти — -ію, -ієш, док., розм. Втратити зуби. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обеззубіти — ОБЕЗЗУ́БІТИ, ію, ієш, док., розм. Втратити зуби. Словник української мови у 20 томах
  4. обеззубіти — Обеззу́біти, -бію, -бієш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  5. обеззубіти — ОБЕЗЗУ́БІТИ, ію, ієш, док., розм. Втратити зуби. Словник української мови в 11 томах