обезголовити
Обезголовити, -влю, -виш
гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезголовити — обезголо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обезголовити — див. обезголовлювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезголовити — ОБЕЗГОЛО́ВИТИ див. обезголо́влювати. Словник української мови у 20 томах
- обезголовити — ОБЕЗГОЛО́ВИТИ див. обезголо́влювати. Словник української мови в 11 томах