обезголовити

обезголо́вити

див. обезголовлювати.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезголовити — обезголо́вити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обезголовити — ОБЕЗГОЛО́ВИТИ див. обезголо́влювати. Словник української мови у 20 томах
  3. обезголовити — ОБЕЗГОЛО́ВИТИ див. обезголо́влювати. Словник української мови в 11 томах
  4. обезголовити — Обезголовити, -влю, -виш гл. Обезглавить. Только у Стороженка: Разом з обезголовленим трупом звалився з дуба чоловік. Стор. МПр. 107. Словник української мови Грінченка