1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обезголовлений

обезголо́влений

-а, -е.

Дієприкм. пас. мин. ч. до обезголовити.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезголовлений — обезголо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. обезголовлений — ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезголо́вити; // у знач. прикм. Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  3. обезголовлений — ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезголо́вити. Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (Стор., І, 1957, 343). Словник української мови в 11 томах