обезголовлений

обезголо́влений

дієприкметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обезголовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезголовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. обезголовлений — ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезголо́вити; // у знач. прикм. Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах
  3. обезголовлений — ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезголо́вити. Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (Стор., І, 1957, 343). Словник української мови в 11 томах