обезголовлений
ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до обезголо́вити.
Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (Стор., І, 1957, 343).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обезголовлений — обезголо́влений дієприкметник Орфографічний словник української мови
- обезголовлений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до обезголовити. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обезголовлений — ОБЕЗГОЛО́ВЛЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до обезголо́вити; // у знач. прикм. Блиснув кинджал раз, удруге, і обезголовлені мати й сестра гепнулись об землю (О. Стороженко). Словник української мови у 20 томах