обернути

Обернути, -ся

см. обертати, -ся.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обернути — оберну́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обернути — див. обертати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обернути — ОБЕРНУ́ТИ див. оберта́ти. Словник української мови у 20 томах
  4. обернути — обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. Фразеологічний словник української мови
  5. обернути — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  6. обернути — ОБЕРНУ́ТИ див. оберта́ти. Словник української мови в 11 томах