1. Словник української мови Грінченка

обертати

Оберта́ти, -та́ю, -єш

сов. в. оберну́ти, -ну́, -неш, гл.

1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу.

2) — на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Дещо. Твоє святе слово на святе діло обернуть. К. (О. 1861. VI. 33). А добро, що наздирали з убогого люду, на потреби військовії обернене буде. К. Досв. 219. б) = — у що. в) — на свій обича́й. Повернуть по своему. Як тиєї води ніхто не може обернути на свій обичай, так щоб мої бжоли жадний уречи не мог. Чуб. І. 73.

3) — у що. Превращать, превратить во что. Князьку будівлю обернули в хлів. К. ПС. 63. обернути в ніщо. Обратить въ ничто. Обертаючи в ніщо слово Боже переказом вашим. Єв. Мр. VII. 13. Также въ ариѳметикѣ: превращать, превратить (именов. числа). 17216 вершків обернути у верстви. Кон. Ар. 17.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обертати — оберта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обертати — (боком) повертати; (коні) завертати; (на свою віру) навертати; (зброю) спрямовувати; (вісь) крутити, вертіти; (на що) перетворювати, (на кого) перевертати, перекидати; (чим) орудувати, маніпулювати <н. грішми>; (на гостинці) уживати. Словник синонімів Караванського
  3. обертати — -аю, -аєш, недок., обернути, оберну, обернеш, док., перех. 1》 до кого – чого, проти кого – чого і без додатка. Змінювати положення кого-, чого-небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обертати — ОБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРНУ́ТИ, оберн́у, обе́рнеш, док. 1. кого, що. Змінювати положення кого-, чого-небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. Словник української мови у 20 томах
  5. обертати — оберта́ти: ◊ оберта́ти як міх, повний полови сильно бити, лупцювати (ст): Макольондра скоро поликав слину й лише говорив: “Б'ють, як в бубон б'ють, як в бубон...” – і говорив правду. Раба Божого обертали як міх, повний полови (Нижанківський)|| = бити як в бубен Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. обертати — Куди хочеш обертай, то все голим на п'яту. Як не робн, а все на шкоду вийде. Обернися порося, на пісного карася. Про хитруна, що хоче одурити. Москаль у піст перехрещував порося на карася, щоб так Бога одурити і в піст не согрішити. Карась—риба. Приповідки або українсько-народня філософія
  7. обертати — обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. Фразеологічний словник української мови
  8. обертати — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  9. обертати — Оберта́ти, -та́ю, -та́єш; оберну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. обертати — ОБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРНУ́ТИ, оберн́у, оберне́ш, док., перех. 1. до кого — чого, проти кого — чого і без додатка. Змінювати положення кого-, чого-небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. Словник української мови в 11 томах