обертати

ОБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРНУ́ТИ, оберн́у, обе́рнеш, док.

1. кого, що. Змінювати положення кого-, чого-небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком.

Бере [Мавка] в руки голову його, обертає проти місяця і пильно дивиться в вічі (Леся Українка);

Вода зараз підхопила пліт, поволі обернула його й понесла вниз (М. Коцюбинський);

Берг раптом обернула руку долонею до слідчого (В. Собко);

// Зробивши поворот, спрямовувати кого-, що-небудь в інший або протилежний бік; завертати.

Всякий чорт на свій млин воду обертає (прислів'я);

Нечипір звелів обертати коні і самим ударити на гусарів (Іван Ле).

2. що. Повертати що-небудь навколо осі, надавати чомусь обертового руху; крутити.

Співала ж вона – і гончарний круг обертаючи, і снопи в'яжучи (О. Ільченко);

Коні ходили навколо великих зубчастих коліс, обертали їх (М. Томчаній);

Гадина чув, як він двічі обернув ключ у замку (І. Франко);

// Рухати навколо чого-небудь по замкнутій кривій.

Може, то справді, мовляв, могутність богів невмирущих Зорі по різних орбітах круг нас обертає? (М. Зеров).

3. що, перен. Спрямовувати, повертати в інший бік.

Це прикре чуття мучило її так довго, аж доки непередбачений випадок не обернув її думок в інший бік (Н. Кобринська);

Ліпше нам [Воронам] обернути всі сили на війну з ними [Совами], ніж думати про гнилу згоду (І. Франко);

// Змінювати певним чином розвиток, хід подій, справ і т. ін.

– Там [у Сибіру] теж партизанили і теж погано йшли справи. А потім об'єднались в армію .. – зовсім по-іншому обернули справи (О. Довженко);

// Використовувати для кого-, чого-небудь іншого.

Відтепер увесь час, вільний від пустого байдикування, він обертав на лектуру (І. Франко);

– А коли хтось помре, так обертає [староста] спадщину на свою користь при живих спадкоємцях (З. Тулуб).

4. кого, що на що, перен. Схиляти до чого-небудь іншого, наставляти, спрямовувати на що-небудь інше, протилежне; навертати.

Хай оберне їх [козаків] пан Бог на путь істини (З. Тулуб);

– Скажи панам державцям, що віра православна далі не може терпіти, щоб її на католицтво обертали (Іван Ле).

5. що. Тримаючи що-небудь у руках, непевно змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості і т. ін.); повертати то одним, то другим боком; крутити.

Він не привик говорити перед такою великою громадою і був троха змішаний: в руці обертав свою шапку і позирався на всі сторони (І. Франко);

Довго розглядала Хима той п'ятизлотник, обертаючи його на всі боки (М. Коцюбинський).

6. чим і без дод., розм. Проїздити, проходити шлях туди й назад за певний відрізок часу, виконуючи яку-небудь роботу.

– Почали сіно возити, Антоша? – зацікавивсь Аркадій Петрович... – Артем обернув щось два рази та й кинув (М. Коцюбинський);

Обернувши кіньми п'ять разів у бригаду й назад, вертається Андрій Луда ввечері додому (В. Бабляк).

7. кого, що у (на) що. Переводити з одного стану, виду і т. ін. в інший; перетворювати.

Осінь повівом холодним В болото обертає луг (М. Рильський, пер. з тв. О. Пушкіна);

Агрегат буде працювати в морі і обертатиме воду на пару (О. Донченко);

Як вона бажала, щоб огонь хоч з неба упав на неї і обернув у одно сіре попелище!.. (Панас Мирний);

* Образно. Як на Дніпрі-Славуті крига скресне, вона [весна] ридання хуги оберта на гімн життя (В. Сосюра);

// За міфологічними уявленнями – чарами, чаклуванням перетворювати одну істоту на іншу або істоту в який-небудь предмет; перевтілювати.

В тих легендах ми читаєм, .. як людей лихії чари в мертвий камінь обертали (Леся Українка);

Варя .. провадила далі: – Там .. королівна обернеться в дівчину , а то її зачарувала лиха характерниця; обернула голубкою... (Грицько Григоренко);

// Докорінно змінювати чий-небудь стан, функції, призначення чого-небудь і т. ін.

Нову робочу силу давали війни: полонених не вбивали, як раніше, а обертали в рабів (з навч. літ.);

[Степан:] Я дивуюся, як ще Настя не наділа на Софрона очіпка, бо вона вже давно обернула його в бабу!.. (М. Кропивницький);

– Баронеса .. обернула мене в свою покоївку, ні, ще гірше, в свою невільницю! (Леся Українка);

Перед великим будинком школи, яку німці обернули в казарму, Проценка зустрів його помічник (Д. Бедзик);

// перен. Надавати кому-, чому-небудь нового або неприродного вигляду, характеру і т. ін.

Коли з даху капле, він [мороз] обертає скапи в сталактити, бочку водовоза в мармурову скелю (М. Коцюбинський).

8. що, на що, куди і без дод., перен. Обмінювати одні цінності на інші (шляхом купівлі-продажу), купувати що-небудь за гроші.

Марія ж геть весь заробіток обертала на ковдри, плахти та хутра (С. Чорнобривець);

// Витрачати (гроші) з певною метою, за певним призначенням.

Пришлю тобі ще грошей, тоді ти половину їх оберни, куди там тобі здасться потрібніше (Леся Українка).

9. чим. Провадити торговельні або торговельно-промислові операції з метою відтворення, одержання прибутків.

Він обертав величезними, сумами грошей і знав дорогу до всіх, кого можна було обдурити чи перекупити (Юліан Опільський).

10. кого, що в що, рідко. Те саме, що обгорта́ти 1.

– Я та бідна Сирота, .. Що взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Я. Щоголів).

(1) Оберта́ти сло́во (річ і т. ін.) до кого – розпочинати розмову з ким-небудь; звертатися.

– Славний у тебе дитю [син], – каже німець, обертаючи розмову до Якова і гладячи Івася по голові (Панас Мирний);

– До вас тепер оберну я слово, а вся рада нехай послухає й розсудить (П. Куліш);

Поверта́ти (оберта́ти) / поверну́ти (оберну́ти) го́лову (обли́ччя, ши́ю і т. ін.) див. поверта́ти¹.

◇ Обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця (пу́чки) див. обво́дити;

(2) Оберну́ти догори́ нога́ми (д) див. переверта́ти;

(3) Оберну́ти круго́м пу́чки (д) див. обво́дити;

(4) Оберта́ти / оберну́ти на свій лад (стрій) що – робити так, як хочеться, зручно, вигідно; змінювати по-своєму або для власної вигоди.

– Моя мати не така, як твоя. Вони все на свій стрій обертають (Леся Українка);

(5) Оберта́ти / оберну́ти [свої́] о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.) до кого – чого, на кого – що, куди:

а) дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку.

Вони все-таки дожидали, що вернуться [брати], та й обертали очі .. у всі боки (Марко Вовчок);

Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік);

б) покладатися на когось, сподіватися на щось.

Був один... Він все до неба Свої зори обертав, .. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський);

(6) Оберта́ти (розбива́ти, розві́ювати, вали́ти і т. ін.) / оберну́ти (розби́ти, розві́яти, звали́ти і т. ін.) на (у) прах (рідко на пил) – руйнувати, нищити що-небудь дощенту або повністю, спричиняти зникнення чогось.

Життя і кров, а не сюжет і тему Він [М. Коцюбинський] залишив на білих сторінках – І слів його не обернуть на прах (М. Рильський);

Пан Трацький сумно похилив голову. Йому здавалось, що удари важкого обуха на прах розбивають ті олтарі, перед котрими він довгі літа молився (І. Франко);

Та гей, бики! Ломіть бадилля, Ломіть його, валіть на прах (С. Руданський);

Скільки турбот.., любові батьківської може потрощити, обернути на пил, змішати з багном один недобрий син! (І. Волошин).