обертати

КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. (чимось навколо себе); ПОКРУ́ЧУВАТИ (злегка або час від часу); ПРОКРУ́ЧУВАТИ (якийсь час). — Док.: крутну́ти, крутону́ти підсил. оберну́ти, поверну́ти, покрути́ти, прокрути́ти. Катерина перестала крутити жорна (С. Чорнобривець); Майстер обережно обертав і ледве помітно струшував форму, щоб вода зовсім збігла крізь сітку (З. Тулуб); Цілий день вертіла (Настя) неслухняними пальцями веретено (В. Речмедін); Морська хвиля обхлюпала дубок, почала повертати його, похитувати (Ю. Яновський); Замість відповіді вона почала кружляти мене по кімнаті (Ю. Яновський); Кинув картки у поштову скриньку і помалу, млинкуючи палицею, проходжувався (О. Маковей); Покручуючи на вказівному пальці ключі, з апатичним виглядом рушив (Петя) на корівник (М. Ю. Тарновський).

НАВЕРТА́ТИ в що, на що, до чого (схиляти когось до прийняття якої-небудь віри, до зміни віросповідання), ОБЕРТА́ТИ в що. — Док.: наверну́ти, оберну́ти. — По закінченні школи декількох повезли назад в Аляску навертати ескімосів на християнську віру (М. Ірчан).

ОБГОРТА́ТИ (ОГОРТА́ТИ) чим, у що (покривати чим-небудь кругом, з усіх боків), ЗАГОРТА́ТИ, ОБВИВА́ТИ, ОБМО́ТУВАТИ, ЗАМО́ТУВАТИ, ЗАВИВА́ТИ, УГОРТА́ТИ (ВГОРТА́ТИ), ВМО́ТУВАТИ (УМО́ТУВАТИ), ОБЕРТА́ТИ рідше, ТУШКУВА́ТИ рідше, ОБКЛАДА́ТИ чим, рідше, ОБТУ́ЛЮВАТИ діал.; ПОВИВА́ТИ (пелюшкою, повивачем немовля); КУ́ТАТИ, УКУ́ТУВАТИ (ВКУ́ТУВАТИ), ЗАКУ́ТУВАТИ, ОБКУ́ТУВАТИ (ОКУ́ТУВАТИ) (старанно, звичайно в тепле). — Док.: обгорну́ти (огорну́ти), загорну́ти, обви́ти, обмота́ти, замота́ти, зави́ти (завинути), угорну́ти (вгорну́ти), вмота́ти (умота́ти), оберну́ти, утушкувати (втушкувати), обкла́сти (обікла́сти), обтули́ти, пови́ти, уку́тати (вку́тати), заку́тати, обку́тати (оку́тати). Сидів (Мирон) на оберемку сіна, сортував і обгортав кропивою.. своїх щук і окунів (О. Підсуха); Дід дбайливо загортав портрет у нову мамину хустку (П. Козланюк); Бережно обвила вона письмо у папір і в шматину (І. Франко); Під Ольшаною спалили (польські магнати) Данила Кожевського, обмотавши прядивом і засмоливши (О. Стороженко); Він його (зайця) у шинелю замотав і приніс (М. Трублаїні); Тут з коня зіходить віла біла і здіймає свого побратима, завиває у намітку білу (Леся Українка); Наблизь мене, Боже, і в смерть угорни, пірну я у тебе, ти — в мене пірни (В. Стус); Треба найти чорного кота та вмотати в ятерину (Словник Б. Грінченка); — ..Взяли мене з водиці Лоскотарочки-сестриці; В тепле листя обертали (Я. Щоголів); — Я не забрудню, — сказав Сашко, — обкладу книгу газетою... (В. Кучер); Мати сиділа на санях і обтулювала бараницями ноги (Н. Кобринська); Породила мене мати У високих палатах, Шовком повила (Т. Шевченко); — Ввійдіть, — гукає вчителька, щільно кутаючи плечі в пухову хустку (О. Донченко); Вона.. знімає вовняну ковдру і .. вкутує нею коліна Миколи (Я. Галан); Лягаючи спати, хазяйка закутала теплою хусткою чайник (А. Головко); Однієї ночі в'язні хустського табору розібрали огорожу на центральному плаці, ..поставили схожу на ешафот трибуну, сам пам'ятник обкутали брезентом (С. Скляренко); Рослини "передчувають" сувору зиму більш ніж за три-чотири місяці, окутуючи себе спеціальним шаром захисних оболонок (з журналу).

ПЕРЕВЕРТА́ТИ (з одного боку на другий, протилежним боком догори), ПОВЕРТА́ТИ, ОБЕРТА́ТИ, ВИВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ, ПЕРЕГОРТА́ТИ (ПЕРЕГО́РТУВАТИ), ПЕРЕКРУ́ЧУВАТИ, ПЕРЕКО́ЧУВАТИ (котячи). — Док.: переверну́ти, поверну́ти, оберну́ти, ви́вернути, переки́нути, перегорну́ти, перекрути́ти, перекоти́ти. Онися перевернула матерію на другий бік і пересвідчилась, що матерія була на лице (І. Нечуй-Левицький); — На хоч п'ятака, все рівно. — Дід повернув руку малого, положив п'ятака (Панас Мирний); Довго розглядала Хима той п'ятизлотник, обертаючи його на всі боки (М. Коцюбинський); Син ухопився за полудрабок і давай перекидати воза (І. Нечуй-Левицький); Шторм лютував, ніби велетенські руки перегортали в воді каміння (Ю. Яновський); Сиплять (ковалі) вугілля в горна, надувають міхи, розпікають крицю, б'ють, крутять, перекручують на ковадлі (С. Скляренко); Тієї ночі Дарка переверталася з боку на бік, начебто хто бочку перекочував (Ірина Вільде).

ПЕРЕТВО́РЮВАТИ в кого-що, на кого-що (надавати нового вигляду, іншого характеру тощо), ОБЕРТА́ТИ в кого-що, на кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИ в кого-що, на кого-що, ПОВЕРТА́ТИ в кого-що, на кого-що, РОБИ́ТИ ким, чим, ПЕРЕРОБЛЯ́ТИ (ПЕРЕРО́БЛЮВАТИ) на кого-що, в кого-що, ЗМІ́НЮВАТИ (ЗМІНЯ́ТИ) в кого-що, на кого-що, розм., ПЕРЕМІНЯ́ТИ (ПЕРЕМІ́НЮВАТИ) в кого-що, на кого-що, розм.; ПЕРЕВО́ДИТИ на що, в що (надаючи нових якостей, особливостей); ТРАНСФОРМУВА́ТИ в кого-що (змінюючи вигляд, форму, властивості тощо). — Док.: перетвори́ти, оберну́ти, переверну́ти, поверну́ти, зроби́ти, перероби́ти, зміни́ти, переміни́ти, перевести́, трансформува́ти. Налипала (багнюка) на чоботи і перетворювала їх на гирі (З. Тулуб); Людина обертає в сад пустині І в стоколосся колос оберта (М. Рильський); — Я вірила в майбутнє.. Та життя перевернуло віру на зневір'я (П. Колесник); Замість того, щоб привчати учня до малярства, дяк зразу повернув хлопця на наймита (С. Васильченко); Чіпка чесав шляхом, заклопотаний одною думкою про землю.. — земля тебе годує... земля хазяїном робить (Панас Мирний); Червоний захід зміняє в кров широкі води Тигра та Євфрату (Леся Українка); Найменший осінній дощик перемінював (дороги) на бездонні і невилазні баюри (І. Франко); Як та земля зимою покриється білим снігом, переведемо ми все те (зерно) на біле борошно (Панас Мирний); — Всі ми, як на те пішло, "пережитки минулого", — бо в кожному з нас ревуть допотопні дракони. Трансформувати їх у ластівок — хіба це так просто? (О. Бердник).

ПЕРЕТВО́РЮВАТИ в кого-що, на кого-що (чарами, зіллям і т. ін. примушувати кого-, що-небудь прийняти чийсь образ, набути іншого вигляду), ОБЕРТА́ТИ в кого-що, на кого-що, ким, чим, ПЕРЕВТІ́ЛЮВАТИ (ПЕРЕВТІЛЯ́ТИ) в кого-що, ПЕРЕВЕРТА́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, ПЕРЕКИДА́ТИ в кого-що, на кого-що, ким, чим, розм. — Док.: перетвори́ти, оберну́ти, перевті́лити, переверну́ти, поверну́ти, переки́нути. Художник.. носить в душі сонце, яким обертає дрібні дощові краплі в веселку.. і перетворює в золото чорні закутки мороку (М. Коцюбинський); — Живе на острові цариця Цирцея, люта чарівниця І дуже злая до людей; Які лиш не остережуться, А їй на острів попадуться, Тих переверне на звірей... (І. Котляревський); (Мавка:) В серці знайшла я теє слово чарівне, що й озвірілих в люди повертає (Леся Українка); — Він ворожбит. Підійде до лісу, а там палицю перекине на коня й так полетить лісом, аж у вухах засвище (М. Томчаній).