обертас

ВИКРУТА́СИ перев. мн., розм. (примхливі, незвичайні рухи, повороти тіла або його частин), ВИ́КРУТИ розм., ВИХИЛЯ́СИ розм., ОБЕРТА́СИ розм., рідко. Хлопець із дівчиною пішли в танок. З вихилясами й викрутасами вони зробили коло по залі (С. Добровольський); Як співає (Олена), — то з вигуком, як гуляє, то з викрутом та ще так, що кожна жилочка в ній говорить (Г. Хоткевич); Забрав у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав.. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози (М. Стельмах).

ПОВОРО́Т (ПОВОРІ́Т) (рух по кривій), ЗВОРО́Т, ЗАВОРО́Т, ВИ́ВЕРТ розм., О́БЕРТ розм., ОБЕРТА́С розм., СКРУТ діал.; ВІРА́Ж (літака, автомобіля тощо). Степан Васильович, мов заєць, петляє з вулички у вуличку, робить несподівані повороти (М. Стельмах); Зробивши ще один повільний крутий зворот з гори, танк немов підстрибнув (О. Копиленко); Тачанки вилетіли з обох боків, помчали скажено вперед і, зробивши кожна красивий заворот, застрочили відразу всі шістнадцять кулеметами (Ю. Яновський); І от якийсь легенький пантерячий скік (літака), виверт якийсь ледве помітний (Остап Вишня); Підкинуло (літак). Здригнулось. Зашкребло. Затнувся подих. Оберт. Шарудіння. В ілюмінатор щільно влип Павло (М. Бажан); Забрав (Михайлик) у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав.. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози й верби (М. Стельмах); Коли з'їздили в лісі з гори, вдарилося колесо на скруті до сухого пня, а віз перевернувся (Лесь Мартович); Від головного входу летіла до дирекції чорна "Волга", зробивши крутий віраж, скреготнула гальмами коло Карналя (П. Загребельний).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обертас — обертас (472)<�пол. oberlas— круговорот, коловорот; [MО,VI] Словник з творів Івана Франка
  2. обертас — оберта́с іменник чоловічого роду рідко Орфографічний словник української мови
  3. обертас — -у, ч., розм., рідко. 1》 Те саме, що поворот. 2》 Швидкий танець з різкими поворотами. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обертас — ОБЕРТА́С, у, ч., розм. 1. Те саме, що поворо́т. Забрав [Михайлик] у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав .. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози і верби (М. Стельмах). 2. Швидкий танець з різкими поворотами. Словник української мови у 20 томах
  5. обертас — оберта́с (берта́с) поворот на 180° на одній нозі у швидкому темпі (виконують дівчата в народних танцях) ◊ бра́ти в оберта́си допікати, дошкуляти (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
  6. обертас — ОБЕРТА́С, у, ч., розм., рідко, 1. Те саме, що поворо́т. Забрав [Михайлик] у неї ковзани, присвиснув і, хизуючись, помчав.. з такими викрутасами та обертасами, що аж навколо затанцювали верболози і верби (Стельмах, Щедрий вечір, 1967, 161). Словник української мови в 11 томах
  7. обертас — Обертас, -су м. 1) Оборотъ, поворотъ. (Рак) з вовком закладавсь, хто швидче добіжить до якогось там місця. От вовк біжить, а рак і причепився до вовчого хвоста. Той прибіг до гряниці та й каже: обертас! — А я давно жду вас. Г. Барв. 325. 2) Танецъ въ родѣ вальса. Подольск. г. Словник української мови Грінченка