обертати

обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. — Думали нас круг пальця обвести! (М. Стельмах); — Стою собі та й думаю: а дулі, щоб ви мене круг пальця обвели (Л. Костенко); — Отже, вас, Алевтино, ошукали, як кажуть, обвели навколо пальця (П. Гуріненко); Розповідав (Гнат) своїй Ганні — як він обскакав, обвів навколо пальця навіть бессарабця Манойла (М. Стельмах); Лютило те, що він, цар, дав обвести себе навколо пальця, як хлопчика (Ю. Мушкетик); Ви ж подумайте, яка ото хитра лисиця, а він і цю звіряку довкола пальця обвів (О. Ковінька); — Ніколи собі цього не прощу! Отак по-дурному дали себе круг пальця обкрутити (А. Головко); Мене, старого лиса, кругом пальця обкрутити, ще й висміяти! (П. Колесник); Всім соромно було визнавати, що їх, мов малих дітей, обкрутив навколо пальця отой довготелесий рідкочубий істерик (П. Загребельний); (Микита (набік):) І не собака ж наш кошовий, яке коліно викинув, усіх як кругом пальця обмотав? (М. Кропивницький); Обводячи іншого навколо пальця, не заблукай сам (З журналу). оберну́ти круго́м пу́чки. — Та я всіх кругом пучки оберну, ось що (Б. Грінченко). 2. Кмітливістю, хитрощами і т. ін. викликати до себе прихильність, приязнь (перев. про жінок); закохати в себе. — Вийшло так, що нікому не потрібна. Був же хтось у тебе? А був! То чого не обдурила, чого круг пальця не обвела? (Є. Гуцало); Тоді постала в ньому прихована злість на Рифку: чому не може подарувати йому сина? Чому не має стільки сили в собі, щоб обкрутити його довкола свого пальця? Чому не має стільки чар..? (Ірина Вільде); Йому подобалося велике суперництво, .. подобалася ще більше гра, яку вела його Котя з ними обома і з ним самим. Він бачив, як Котя обкручує довкола пальця обох хлопців (П. Загребельний).

оберну́ти / оберта́ти на прах (на пил), перев. що. Повністю знищити, розбити що-небудь (рідко кого-небудь), спричинити зникнення чогось, когось. Життя і кров, а не сюжет і тему Він (Коцюбинський) залишив на білих сторінках — І слів його не обернуть на прах (М. Рильський); Скільки турбот.., любові батьківської може потрощити, обернути на пил, змішати з багном один недобрий син! (І. Волошин). оберну́ти у по́піл. — Краще б зарево пожежі світнуло на їх (на них); краще б воно обняло їх в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний).

оберта́ти / оберну́ти на свій лад (стрій) що. Робити так, як хочеться, зручно, вигідно; змінювати по-своєму або для власної вигоди. — Моя мати не така, як твоя. Вони все на свій стрій обертають (Леся Українка).

оберта́ти / оберну́ти (свої́) о́чі (по́гляд, зо́ри і т. ін.) до кого—чого, на кого—що, куди. 1. Дивитися на кого-, що-небудь або в якомусь напрямку. Вони все-таки дожидали, що вернуться (брати), та й обертали очі .. у всі боки (Марко Вовчок); Глухо зітхнув Панас Петрович і обернув очі до дверей (Г. Епік). 2. Покладатися на когось, сподіватися на щось. Був один… Він все до неба Свої зори обертав, .. Але голод своє діяв, Спиняв мрії запальні (П. Грабовський).

перетво́рювати (оберта́ти) / перетвори́ти (оберну́ти) у (на) по́піл. Повністю спалити або знищити що-небудь. (Кривоніс:) Армаду кораблів султана, що розбивала великий флот венеціанців, ми скільки разів на попіл перетворювали (О. Корнійчук); — Краще б зарево пожежі світнуло на їх (них); краще б воно обняло їх (жителів) в огненному вихрові світа, обернуло у попіл (Панас Мирний).