1. Великий тлумачний словник сучасної мови

обертати

оберта́ти

-аю, -аєш, недок., обернути, оберну, обернеш, док., перех.

1》 до кого – чого, проти кого – чого і без додатка. Змінювати положення кого-, чого-небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком.

|| Зробивши поворот, спрямовувати кого-, що-небудь в інший або протилежний бік; завертати. Обертати голову.

2》 перен. Спрямовувати, повертати в інший бік.

|| Змінювати певним чином розвиток, перебіг подій, справ і т. ін.

|| Використовувати для кого-, чого-небудь іншого. Обертати на свій лад.

3》 на що, перен. Схиляти до чого-небудь іншого, наставляти, спрямовувати на що-небудь інше, протилежне; навертати.

4》 Повертати що-небудь навколо його осі, надавати чомусь обертового руху; крутити.

|| Рухати навколо чого-небудь по замкнутій кривій.

5》 Тримаючи що-небудь у руках, раз у раз змінювати його положення (від ніяковості, нерішучості і т. ін.); повертати то одним, то другим боком; крутити.

6》 чим і без додатка, розм. Проїздити, проходити шлях туди й назад за певний відтинок часу, виконуючи яку-небудь роботу.

7》 у (на) що. Переводити з одного стану, виду і т. ін. в інший; перетворювати.

|| За міфологічними уявленнями – чарами, чаклуванням перетворювати одну істоту на іншу або істоту в який-небудь предмет; перевтілювати.

|| Докорінно змінювати чий-небудь стан, функції, призначення чого-небудь і т. ін.

|| перен. Надавати кому-, чому-небудь нового або неприродного вигляду, характеру і т. ін. Обернути на жарт.

8》 перен. Обмінювати одні цінності на інші (через купівлю-продаж), купувати що-небудь за гроші.

|| Витрачати (гроші) з певною метою, за певним призначенням.

9》 чим, фін., ек. Провадити торговельні або торговельно-промислові операції з метою відтворення, одержання прибутків.

10》 рідко. Те саме, що обгортати 1).

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обертати — оберта́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обертати — (боком) повертати; (коні) завертати; (на свою віру) навертати; (зброю) спрямовувати; (вісь) крутити, вертіти; (на що) перетворювати, (на кого) перевертати, перекидати; (чим) орудувати, маніпулювати <н. грішми>; (на гостинці) уживати. Словник синонімів Караванського
  3. обертати — ОБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРНУ́ТИ, оберн́у, обе́рнеш, док. 1. кого, що. Змінювати положення кого-, чого-небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. Словник української мови у 20 томах
  4. обертати — оберта́ти: ◊ оберта́ти як міх, повний полови сильно бити, лупцювати (ст): Макольондра скоро поликав слину й лише говорив: “Б'ють, як в бубон б'ють, як в бубон...” – і говорив правду. Раба Божого обертали як міх, повний полови (Нижанківський)|| = бити як в бубен Лексикон львівський: поважно і на жарт
  5. обертати — Куди хочеш обертай, то все голим на п'яту. Як не робн, а все на шкоду вийде. Обернися порося, на пісного карася. Про хитруна, що хоче одурити. Москаль у піст перехрещував порося на карася, щоб так Бога одурити і в піст не согрішити. Карась—риба. Приповідки або українсько-народня філософія
  6. обертати — обвести́ (обкрути́ти, оберну́ти і т. ін.) / рідше обво́дити (обкру́чувати, оберта́ти і т. ін.) круг (навко́ло, довко́ла і т. ін.) па́льця кого. 1. Спритно перехитрити, обдурити когось. — Так їх, Тимофію! — задоволено вигукнув Бондар.. Фразеологічний словник української мови
  7. обертати — КРУТИ́ТИ (надавати чомусь обертового руху, рухати по колу), ОБЕРТА́ТИ, ВЕРТІ́ТИ, ПОВЕРТА́ТИ, КРУЖЛЯ́ТИ, КРУЖА́ТИ розм., КРУЖЕЛЯ́ТИ (КРУЖЕНЯ́ТИ) розм., МЛИНКУВА́ТИ розм.; ВИ́ХОРИТИ розм., ВИ́ХРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  8. обертати — Оберта́ти, -та́ю, -та́єш; оберну́ти, -ну́, -не́ш Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. обертати — ОБЕРТА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЕРНУ́ТИ, оберн́у, оберне́ш, док., перех. 1. до кого — чого, проти кого — чого і без додатка. Змінювати положення кого-, чого-небудь відносно когось, чогось; повертати в певний бік або іншим боком. Словник української мови в 11 томах
  10. обертати — Оберта́ти, -та́ю, -єш сов. в. оберну́ти, -ну́, -неш, гл. 1) Поворачивать, повернуть, оборачивать, оборотить. Треба обернути тоншим боком. Уман. и Гайсин. уу. 2) — на що. а) Употреблять, употребить на что, для чего. Обертати на користь собі всяку тварь. Словник української мови Грінченка