обернутися

де (куди́) не обе́рнешся (не оберну́сь, не оберни́сь і т. ін.). Скрізь, усюди. Де не обернешся — все на тебе незнакомі (незнайомі) очі блискотять… (Марко Вовчок); — Як змінився світ. Вже куди не гляну, куди не обернусь, чую: все міняється (О. Довженко).

не всти́гнути (не вспі́ти) (і) оберну́тися (огляну́тися, озирну́тися), перев. зі сл. як, аж. Миттю, дуже швидко. Не встигла обернутись, як Мосаковський нагнувся й поцілував її в руку (І. Нечуй-Левицький); Не раз він чув жалі та скарги на скороминущість людського життя. Промайнуло, як сон, пролетіло мигцем, не встиг і оглянутись... (О. Гончар); Не встигла я озирнутись, аж і Палажка Солов’їха стоїть тут коло дверей (І. Нечуй-Левицький); Не вспіла мати оглянутись, вже у Марусі і готов обід (Г. Квітка-Основ’яненко); Життя — що погода. Оце тихо й мирно, любо та мило... гульк! — не вспів і озирнутись, як повернуло на негоду... (Панас Мирний).

оберну́тися в ніщо́. Безслідно зникнути, зовсім перестати існувати; пропасти. Із нічого .. ніщо виникати не може: Що ж народилось, не може так само в ніщо обернутись (М. Зеров).

оберну́тися наніве́ць (вніве́ць). Втратити значення, силу, виявитися марним, перестати існувати, пропасти і т. ін. Недавня надія знову обернулася нанівець, страх зігнав радість (Панас Мирний); Нежатії ниви Внівець обернулись: Тяжке лихо тим судилось, Що з войни (війни) вернулись! (П. Куліш).

оберну́тися / оберта́тися дру́гим (і́ншим, те́мним і т. ін.) бо́ком до кого. Різко змінитися (перев. на гірше), стати тяжким, нестерпним і т. ін. Обернулось життя до неї другим, темним, неприбраним, буденним боком (І. Нечуй-Левицький). оберну́тися свої́м страшни́м бо́ком. Багатство — сила. Бідність — слабкість. Ми виховували слабкість. І вона обернулась до нас своїм страшним боком (О. Довженко).

оберну́тися / оберта́тися лице́м (обли́ччям) до кого—чого. 1. Приділити кому-, чому-небудь належну увагу. Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися .. обличчям (М. Стельмах). 2. Розпочати якусь справу, взятися за щось. — Хай вам Господь помагає де тільки лицем обернетесь... (М. Коцюбинський); // Принести користь, послужити комусь. Поки ботанічний сад (Гришка) іще здатен обернутися лицем до свого творца, годиться .. дбати про те, щоб пам’ятник ботанікові не заростав кропивою (З газети).

оберну́тися / оберта́тися на (в) слух, перев. зі сл. уве́сь, все і под. Почати уважно слухати, прислуха́тися до чого-небудь. Величезна казарма солдатів вся обернулась на слух, не ворухнеться.Один тільки солдат весь час піднімає руку. Підніме і опустить (О. Довженко); В камері 49-й все обернулося в слух (І. Багряний).

оберну́тися / оберта́тися на (в) ува́гу, перев. зі сл. уве́сь. Стати уважним, зосередитися на чомусь. Микола Петрович пояснив: — ..Якщо зрозумієте — буду радий. — Василь увесь обернувся на увагу (В. Владко); Спинивши дух у грудях, Гнат увесь обертався в увагу… (М. Коцюбинський).

оберта́тися / оберну́тися спи́ною до кого—чого. 1. Зневажливо, зверхньо ставитися до когось, ігнорувати когось, щось; не зважати на кого-, що-небудь. — Саво! Не обертайся спиною до людей! — вслід гукнув Гура (С. Чорнобривець). 2. перен. Переставати сприяти, не допомагати кому-небудь у чомусь; відвертатися від когось, від чогось. Військове щастя обернулося спиною до німців: через Люботин проходять на захід обози, лазарети, .. комендатури покинутих міст (Д. Бедзик).

огляда́тися (оберта́тися) / огля́нутися (оберну́тися) на за́дні коле́са, перев. жарт. 1. Повертатися в думках до минулого, зважати на те, що було раніше. Старші (учні), яким скоро випуск, змушені час від часу оглядатись на задні колеса (О. Гончар); — Дадуть мені перцю. Ох і дадуть! Бо в Храпчука все-таки справи кращі, ніж у мене… Отак їдеш і на задні колеса оглядаєшся… (С. Журахович); // Дивитися на себе збоку. — Ти диви на нього — от опудало! — А ти! Обернись на задні колеса! На себе глянь! (В. Нестайко). 2. Діяти обережно, обдумано, розумно; роздумувати над чим-небудь, враховувати все. (Русаловський:) Так отже я й оглядаюся на заднії колеса. Яка радість синові моєму брать тепер у голого Хоми дочку? (І. Карпенко-Карий). огляда́тися і на пере́дні й на за́дні. — ..Він оглядався і на передні й на задні, та й проґавив час (М. Грушевський).

поверта́тися (оберта́тися, става́ти) / поверну́тися (оберну́тися, ста́ти) обли́ччям (лице́м) до кого—чого. Спрямовувати свою увагу на кого-, що-небудь. Тим відрадніше пам’ятати, що скрізь у світі є. .. люди, подібні Луї Арагону, що відійшов від сюрреалізму і повернувся обличчям до живого життя (М. Рильський); Сам Петровський говорив, що до села треба обернутися обличчям (М. Стельмах).

Джерело: Фразеологічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обернутися — оберну́тися дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обернутися — [обеирнутиес'а] -нус'а, обернеис':а, обернеиц':а, обернуц':а; нак. -нис'а, -н'іц':а Орфоепічний словник української мови
  3. обернутися — див. обертатися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обернутися — ОБЕРНУ́ТИСЯ див. оберта́тися. Словник української мови у 20 томах
  5. обернутися — ВІДВЕРТА́ТИСЯ (повертати від кого-, чого-небудь обличчя вбік, робити поворот спиною до інших), ОБЕРТА́ТИСЯ, ПОВЕРТА́ТИСЯ. — Док.: відверну́тися, оберну́тися, поверну́тися. Відвернулась дівчинонька Та й не поглядає (С. Словник синонімів української мови
  6. обернутися — ОБЕРНУ́ТИСЯ див. оберта́тися. Словник української мови в 11 томах
  7. обернутися — Оберта́тися, -та́юся, -єшся сов. в. оберну́тися, -ну́ся, -нешся, гл. 1) Обращаться, обратиться (вокругъ), поворачиваться, повернуться. Обертайся коло мене, як торбинка коло боку. Грин. III. 651. 2) Оборачиваться, обернуться, оглянуться. Словник української мови Грінченка