1. Словник української мови Грінченка

обжинати

Обжина́ти, -на́ю, -єш

сов. в. обжати, обіжну, -неш, гл.

1) Обжинать, обжать, сжать вокругъ чего. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю. Чуб. V. 859. Де-де на стерні і будяк стояв сиротою; обжали бідолаху. Св. Л. 45.

2) Обгонять, обогнать, работая серпомъ. Вона не хутко жне. Ми як удвох жали, так я її на вісім снопів за день обжинала. Черниг. у.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обжинати — обжина́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обжинати — -аю, -аєш, недок., обжати, обіжну, обіжнеш, док., перех. 1》 Жати навколо чого-небудь, обходячи його з усіх боків і залишаючи нескошеним; обкошувати. || с. г. Готувати до жнив (ділянку і т. ін.), скошуючи краї. 2》 перев. док. Повністю закінчити жнива. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обжинати — ОБЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЖА́ТИ, обіжну́, обіжне́ш, док. 1. що. Жати навколо чого-небудь, обходячи його з усіх боків і залишаючи нескошеним; обкошувати. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю (П. Чубинський); // с. г. Готувати до жнив (ділянку і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  4. обжинати — ОБЖИНА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОБЖА́ТИ, обіжну́, обіжне́ш, док., перех. 1. Жати навколо чого-небудь, обходячи його з усіх боків і залишаючи нескошеним; обкошувати. Пшениченьку жну, а кукіль обжинаю (Чуб., V, 1874, 859); // с. Словник української мови в 11 томах