обидник
Оби́дник, -ка
м. Обидчикъ.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обидник — оби́дник іменник чоловічого роду кривдник рідко Орфографічний словник української мови
- обидник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина. Словник синонімів української мови
- обидник — ОБИ́ДНИК, а, ч., рідко. Те саме, що кри́вдник. Словник української мови в 11 томах