1. Словник української мови в 11 томах

обидник

ОБИ́ДНИК, а, ч., рідко. Те саме, що кри́вдник.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обидник — оби́дник іменник чоловічого роду кривдник рідко Орфографічний словник української мови
  2. обидник — КРИ́ВДНИК (той, хто робить комусь кривду), ОБИ́ДНИК рідше, НАПРА́СНИК діал., ОБРА́ЗНИК діал.; НАПА́ДНИК (той, хто нападає, чіпляється, щоб скривдити). Почалися позви, судова тяганина. Словник синонімів української мови
  3. обидник — Оби́дник, -ка м. Обидчикъ. Словник української мови Грінченка