обкорувати
Обкорувати, -ру́ю, -єш
гл. Очистить отъ коры (дерево). Обкорувати колоду. Рк. Левиц.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обкорувати — обкорува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- обкорувати — -ую, -уєш, док., обкоровувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. Очистити від кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обкорувати — ОБКОРУВА́ТИ див. обко́рювати. Словник української мови у 20 томах
- обкорувати — ОБКОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Очистити від кори. Обкорувати колоду (Сл. Гр.). Словник української мови в 11 томах