1. Словник української мови в 11 томах

обкорувати

ОБКОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Очистити від кори.

Обкорувати колоду (Сл. Гр.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обкорувати — обкорува́ти дієслово доконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. обкорувати — -ую, -уєш, док., обкоровувати, -ую, -уєш, недок., перех., розм. Очистити від кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обкорувати — ОБКОРУВА́ТИ див. обко́рювати. Словник української мови у 20 томах
  4. обкорувати — Обкорувати, -ру́ю, -єш гл. Очистить отъ коры (дерево). Обкорувати колоду. Рк. Левиц. Словник української мови Грінченка