1. Словник української мови Грінченка

облудка

Облу́дка, -ки

ж.

1) ум. отъ облуда.

2) Оболочка верхняя, кожица (напр., яблока). Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне. У всякій кислиці у середині є сік і воздух; од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух роздається.... і вони розривають облудку. Дещо.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облудка — -и, ж. 1》 Зменш. до облуда. 2》 Шкірка плода (напр. яблука). Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. облудка — ОБЛУ́ДКА, и, ж., діал. Оболонка, шкірка. Як положиш кислицю у піч спектись, то шкура їй репне.., од тепла сік закипа і з його робиться пара, а воздух [повітря] роздається .. і вони розривають облудку (Сл. Б. Грінченка); * Образно. Словник української мови у 20 томах
  3. облудка — Облу́дка, -дки, -дці Правописний словник Голоскевича (1929 р.)