облямувати
Облямо́вувати, -вую, -єш
сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. ХП. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- облямувати — облямува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- облямувати — див. облямовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- облямувати — ОБЛЯМУВА́ТИ див. облямо́вувати. Словник української мови в 11 томах
- облямувати — ОБЛЯМУВА́ТИ див. облямо́вувати. Словник української мови у 20 томах
- облямувати — ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док. Словник синонімів української мови