облямувати

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оздоблювати облямівкою), ОТОРО́ЧУВАТИ (ОБТОРО́ЧУВАТИ), ЛЯМУВА́ТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ (ОБКАНТО́ВУВАТИ розм. рідше), КАНТУВА́ТИ розм., ОБВО́ДИТИ розм., ТОРОЧИ́ТИ рідше, ОБШИВА́ТИ рідше. — Док.: облямува́ти, оторочи́ти (обторочи́ти), окантува́ти (обкантува́ти), обложи́ти, обвести́, обши́ти. Щоб краще підкреслити форму і крій одягу, нерідко вишивкою облямовували і лінії швів, рубці тощо (з журналу); Окантувати бекешу; Кантувати хутром поли пальта.

ОБЛЯМО́ВУВАТИ (оточувати щонебудь у вигляді смуги, облямівки), ОБРАМЛЯ́ТИ, ОБРАМЛЮВАТИ, ОБРАМО́ВУВАТИ, ОКАНТО́ВУВАТИ, ОБХО́ПЛЮВАТИ (ОХО́ПЛЮВАТИ), ОТОРО́ЧУВАТИ. — Док.: облямува́ти, обрами́ти, окантува́ти, обхопи́ти (охопи́ти), оторочи́ти. Кучеряве русяве волосся і бакенбарди рамкою облямовували жовте лице (О. Іваненко); Червоні пасма ліщини обрамляли велику площу води з усіх боків (М. Чабанівський); Ажурний чепець трояндами обрамовує її голову (Г. Косинка); Із-під білого імператорського чільця добувалося сиваве уже волосся, яке рамою обхоплювало виразні риси (Юліан Опільський); Там, де починалась шапочка, ніжку гриба охоплював білий комірець (О. Донченко); Внизу різноколірними світлячками, рівно оторочуючи посадочну смугу, горять вогні алма-атинського аеропорту (з газети).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облямувати — облямува́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. облямувати — див. облямовувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облямувати — ОБЛЯМУВА́ТИ див. облямо́вувати. Словник української мови в 11 томах
  4. облямувати — ОБЛЯМУВА́ТИ див. облямо́вувати. Словник української мови у 20 томах
  5. облямувати — Облямо́вувати, -вую, -єш сов. в. облямувати, -му́ю, -єш, гл. Окаймлять, окаймить. КС. 1893. ХП. 449. Лице кругом облямоване кучерявою білою чуприною та хвилястою бородою. Г. Барв. 251. Словник української мови Грінченка