1. Словник синонімів української мови

облямування

ОБЛЯМІ́ВКА (те, що по краях смугою обрамовує, оточує що-небудь), БОРДЮ́Р, ОБІДО́К, О́БВІ́ДКА, ОКАНТО́ВКА (ОБКАНТО́ВКА розм. рідше), ОБЛЯМУВА́ННЯ, БЕРЕГИ́ тільки мн., КАНТ рідше. — Ці камені йдуть на облямівку шляхів міста, — відповідає засмаглий, з сивими бровами каменяр (Т. Масенко); За аркою починалась алея з широким бордюром квітів по обидва боки (П. Панч); Нова тарілка, з позолоченим обідком, так і випорснула в Уляни з рук (В. Кучер); Очі (Несторової), колись живі і блискучі, тепер були постійно у червоних обвідках, змучені й страдницькі (Ірина Вільде); Я сидів, звісивши ноги до води, на окантовці портового причалу (Ю. Смолич); Великі горіхові очі (Ніни) в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій (О. Копиленко); Коридор зеленів килимовою доріжкою з червоними берегами (П. Дорошко).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. облямування — облямува́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. облямування — -я, с. 1》 Дія за знач. облямувати. 2》 Те саме, що облямівка. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. облямування — ОБЛЯМУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. облямува́ти. 2. Те саме, що облямі́вка. В школі Ніну прозвали Білкою за її майже круглі, завжди, здивовані, великі горіхові очі в облямуванні довгих вигнутих каштанових вій… (Коп., Земля.., 1957, 8). Словник української мови в 11 томах
  4. облямування — ОБЛЯМУВА́ННЯ, я, с. 1. Дія за знач. облямува́ти. Стосовно конструкцій та декору антична традиція відбилася у .. використанні тесаного прямокутного каміння, особливо у найвідповідальніших місцях – кутах стін та для облямування двірних одвірків (з наук. Словник української мови у 20 томах