обмертвіти

Обмертвіти, -вію, -єш

гл. Лишиться сознанія, обмереть. МВ. ІІ. 109.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обмертвіти — обмертві́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обмертвіти — -ію, -ієш, док. 1》 Втратити ознаки життя; омертвіти. 2》 Те саме, що обмерти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. обмертвіти — ОБМЕРТВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Втратити ознаки життя; омертвіти. 2. Те саме, що обме́рти. Вона ж, очей не піднімаючи, сиділа, .. а то разом стрепне залізом, залізо забряжчить на їй, — і рвонеться як навіжена, та й знов обмертвіє (Вовчок, І, 1955... Словник української мови в 11 томах
  4. обмертвіти — ОБМЕРТВІ́ТИ, і́ю, і́єш, док. 1. Втратити ознаки життя; омертвіти. 2. Те саме, що обме́рти. Вона ж, очей не піднімаючи, сиділа, .. а то разом стрепне залізом, залізо забряжчить на їй [ній], – і рвонеться як навіжена, та й знов обмертвіє (Марко Вовчок)... Словник української мови у 20 томах
  5. обмертвіти — ЗАВМЕ́РТИ (втратити на якийсь час здатність рухатися від сильного душевного потрясіння), ЗАМЕ́РТИ, ОБМЕ́РТИ, ОБМЕРТВІ́ТИ, ПОМЕРТВІ́ТИ, ЗАКЛЯ́КНУТИ, ЗАКЛЯ́КТИ, ЗАХОЛО́НУТИ, ЗАХОЛО́ТИ, ОХОЛО́НУТИ, ОХОЛО́ТИ, ПОХОЛОДІ́ТИ, ПОХОЛО́НУТИ, ПОХОЛО́ТИ... Словник синонімів української мови