обмести
Обме́сти́
см. обмітати.
Джерело:
Словник української мови Грінченка
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обмести — обмести́ дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- обмести — [обмеисти] -меиту, -меитеш, -меитеимо, -меитеите; мин. оубм'іў, -меила; нак. -меити, -меит'іт' Орфоепічний словник української мови
- обмести — див. обмітати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обмести — ОБМЕСТИ́ див. обміта́ти. Словник української мови в 11 томах
- обмести — ОБМЕСТИ́ див. обміта́ти. Словник української мови у 20 томах
- обмести — ЗАМІТА́ТИ (мітлою, віником збирати з якоїсь поверхні сміття), МЕСТИ́, ПІДМІТА́ТИ, ВИМІТА́ТИ, ОБМІТА́ТИ (навколо чого-небудь). — Док.: замести́, підмести́, ви́мести, обмести́. Він знов приймавсь за роботу, носив воду і дрова, замітав двір (М. Словник синонімів української мови
- обмести — Обмести́, див. обміта́ти Правописний словник Голоскевича (1929 р.)