1. Словник української мови Грінченка

обомліти

Обомліти, -млію, -єш

гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла. Макс.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. обомліти — обомлі́ти дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. обомліти — [обоумл'ітие] = обімліти -л'ійу, -л'ійеиш Орфоепічний словник української мови
  3. обомліти — див. обімлівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. обомліти — ОБОМЛІ́ТИ див. обімліва́ти. Словник української мови в 11 томах
  5. обомліти — ОБОМЛІ́ТИ див. обімліва́ти. Словник української мови у 20 томах