обомліти
обомлі́ти
дієслово доконаного виду
Джерело:
Орфографічний словник української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- обомліти — [обоумл'ітие] = обімліти -л'ійу, -л'ійеиш Орфоепічний словник української мови
- обомліти — див. обімлівати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- обомліти — ОБОМЛІ́ТИ див. обімліва́ти. Словник української мови в 11 томах
- обомліти — ОБОМЛІ́ТИ див. обімліва́ти. Словник української мови у 20 томах
- обомліти — Обомліти, -млію, -єш гл. Обомлѣть. То удова, старая жона, коня уздріла, — вся обомліла. Макс. Словник української мови Грінченка