оборожень

Оборожень, -жня

м. = Оборожина. Желех.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оборожень — -жня, ч., оборожина, -и, ж., зах. Один із чотирьох стовпів, на яких тримається дашок оборогу. Великий тлумачний словник сучасної мови